Main page

Не слабший від дуба. Зелене світло - горіху чорному

14.01.2021

У 1971 р. було створено Лисянську лісомеліоративну станцію, яка мала зупинити руйнівну дію ерозійних процесів у краї, де понад 70% земель розташовані на стокоутворюючих схилах. З цим завданням успішно справлялися: до 1991 р., коли на базі ЛМС утворили держлісгосп (з 2005 р. – ДП «Лисянське лісове господарство) було посаджено 3445 га нових лісів. Загалом, за півстоліття на рахунку станції та лісгоспупонад 8,4 тис. га захисних лісів. Система яружно-балкових насаджень запобігла подальшій ерозії ґрунтів більш як на 3/4 території пошкоджених площ. Але й роботи попереду ще чималочекають на залісення ще низка схилів і балок Стеблівського, Лисянського лісництв. Уже б левову частку їх одягнули в зелену одежину, та процес відведення деградованих земель і передачі до лісогосподарського фонду держави як був, так і залишається найскладнішим завданням, а фінансові витрати за виконання робіт і далі лягають на плечі самих лісівників. В останнє десятиріччя на повен голос заявила про себе й природа у вигляді різких кліматичних зм

– Минула зима з її майже безперервною плюсовою температурою, відсутністю опадів підтвердила остаточно: глобальне потеплінняце реальність, яка вимагає перегляду системи ведення лісового господарства, поліпшення породного складу лісів, – розповів директор лісгоспу В’ячеслав Шако. – Бачимо, що ефективно протистояти кліматичним змінам зможемо, створюючи дедалі більше насаджень, причому з посухостійких, витривалих порід. Навесні ми посадили понад 60 га лісу – як на місці лісосічних зрубів, так і на схилах пагорбів, ярів. Садили лише за змішаною системою: до дуба звичайного вводили горіх чорний, модрину звичайну, які вже зарекомендували себе в наших лісорослинних умовах. І так не лише в листяних, а й хвойних – сосна звичайна теж є однією з головних лісотвірних порід, займаючи понад 10% лісофонду, але вона виявилася непристосованою до зниження ґрунтових вод, її заселяють шкідники, омела. Тому на місці суцільних санітарних рубань створюємо насадження з порід, що протистоять хворобам, які уражають сосну, або вводимо ці породи в соснові культури не менше 50% у складі. Мова йде про горіх чорний, акацію білу, дуб північний, гледичію триколючкову. Особливу увагу приділяємо горіху чорному.

…Разом із головним лісничим Віталієм Марусічем, лісничим Стеблівського лісництва Сергієм Морозом і помічником лісничого Володимиром Лісніченком за селом Шендерівка ми заглибилися в урочище Долина, яке свого часу чи не найбільше в окрузі потерпіло від водної ерозії. Воно було суцільною раною, а тепер стало живим пам’ятником лісівникам, котрі заліковували ті рани. Тут, як і в інших населених пунктах, що розташовані в басейні річки Рось, на ілювіальних пісках домінують хвойні насадження, що їх створювали в минулому столітті діди і батьки сьогоднішніх «зелених» лицарів, котрі на зміну всихаючим соснам і ялинам вводять посухостійкі, витривалі листяні породи. В самій долині ми заїхали на дві ділянки площею в межах 1 га кожна, де в 2015 р. на місці зрубаних сосняків посадили рядами горіх чорний. Культури вже сягнули 3-метрової висоти, зімкнулися кронами. Насадження здорові, красиві. На противагу хвойним, мають потужнішу кореневу систему, проникають глибоко в ґрунт, легше переносять дефіцит вологи. Протягом літа механічний догляд за ними здійснювали робітники Олександр Шевченко та Григорій Безп’ятий, зазвичай, залишався задоволений якістю виконаних ними робіт майстер лісу Максим Кавіцький.

Наступного року в лісництві планують посадити 5,2 га дуба звичайного і 1 га сосни звичайноїце мають бути не чисті, а мішані культури з горіхом чорним. Останній загалом має зайняти площу 4,9 га. Від лісівників про цю породу, хоч і немісцевого походження, а інтродуковану, довелося почути багато добрих слів. Горіх чорний не слабший від дуба звичайного, швидко росте і набирає масувіку стиглості досягає в 50–60 років, тоді коли наш патріарх у 100–120 років. Має високотоварний стовбур, переважно без сучків. На гектарі можна отримати до 400 куб. м деревини, причому високоякісної, яка цінується і на вітчизняному, і на європейському ринках. Міцні, довговічні виходять із неї меблі, гарні сувенірні вироби.

Одне слово, порода унікальна, не випадково рік у рік площі під нею розширюють і, загалом, по лісгоспу. Якщо 2018 р. культури за участю горіха чорного займали 8,6 га, то вже нинішнього – 11,2 га. На наступний рік заготовили 1220 кг насіння – з власних насінних ділянок. Навесні висіють у розсадниках. Найбільший з них за площею 1,1 га два роки тому створили в Шевченківському лісництві під керівництвом лісничого Сергія Осадчого. Передбачили в ньому посівне відділення та шкільне (для декоративних рослин), теплицю для зеленого живцювання, майданчики для вирощування сіянців із закритою кореневою системою, контейнерну ділянку, налагодили зрошення. Погляньте на знімку, які чудові сіянці горіха чорного плекають у лісництві в Моринцях, на батьківщині Великого Кобзаря. Із задоволенням демонстрували їх Сергій Осадчий і помічник лісничого Тетяна Демчук.

В іншому лісництвіЛисянському – «дитячі ясла» облаштували в п’яти коробах загальною площею 0,012 га. Від лісничого Романа Козака дізнаюся, що спершу вони були дерев’яні, але з часом помітили, що під впливом атмосферних опадів деформуються. Тому п’ять років тому здійснили капітальну реставрацію, замінивши дерево на залізобетонні конструкції. На висоті 2 м встановили навіси для притінення, налаштували полив методом дощування. Навіси продуваються вітрами, відтак зменшився парниковий ефект, утворилися сприятливі умови для росту й розвитку рослин. Вирощують за сезон до 15 тис. сіянців, зокрема, й горіха чорного, який садять однорічками, практикують і посадку насінням під меч Колесова.

На власному досвіді в лісгоспі переконалися: горіх чорний прекрасно почуває себе в умовах свіжої діброви Лісостепової зони країни. Це цінна культура, яка добре конкурує з другорядними, посухостійка, витривала. Тому за грізних кліматичних викликів останніх років сміливо надають їй зелене світло.

Пресслужба Черкаське ОУЛМГ