Україна перейшла на нові національні стандарти якості деревини, гармонізовані з європейськими
Із січня 2019 року лісова промисловість
України перейшла на європейські стандарти класифікації та вимірювання лісо та пилопродукції.
У них суттєво змінені підходи до визначення
розмірноякісних характеристик лісо та
пиломатеріалів. Якщо раніше ділова деревина (лісоматеріали круглі) в Україні
розподілялася на три сорти (І, ІІ, ІІІ) та мала низку сортиментів за їх
призначенням, то з 2019 року – розподіляється на чотири класи якості (A, B, C,
D), як і в європейських країнах, з відсутнім визначенням їх напрямку
використання.
Нові національні стандарти, гармонізовані з
європейськими, розроблялися Технічним комітетом України зі стандартизації
лісових ресурсів ТК 18 «Лісові ресурси» та затверджувалися ДП
«Український науководослідний і навчальний центр
проблем стандартизації, сертифікації та якості».
Принцип класифікації за європейською
системою стандартизації лісоматеріалів круглих не базується на призначенні
сортиментів, а в основі його – показники розміру та якості колод; більший
діаметр і мінімальний вміст вад деревини за встановленого приросту – вищий клас
якості:
- до класу якості А прийнято відносити
лісоматеріали найвищого класу якості, які у більшості походять з нижньої
частини колоди, із чистою деревиною або з незначними вадами, які не обмежують
її використання;
- до класу якості В прийнято відносити
лісоматеріали середнього класу якості, без особливих вимог до чистої деревини
та сучками у межах середнього значення для кожної породи;
- до класу якості С прийнято відносити
лісоматеріали нижче середнього класу якості, в яких дозволяються ті вади, які
не значно знижують природні властивості деревини, як матеріалу;
- до класу якості D має бути віднесено
лісоматеріали, що не задовольняють жодному з класів якості А, B, C, але з яких
ще може бути отримано пиломатеріали для подальшого використання;
- всі інші лісоматеріали круглі, з яких
неможливе отримання пиломатеріалів для загального використання, класифікуються,
як:
а) деревина дров’яна для промислового
використання, довжиною 2,0-4,0 метри (виробництва трісок технологічних чи
паливного призначення, розколювання на паливну деревину тощо);
б) деревина дров’яна для непромислового
використання, довжиною до 2,0 метрів (може бути реалізована фізичним і
юридичним особам як паливо).
Заступник голови ТК18 Наталія Марченко – кандидат
технічних наук, доцент кафедри та дизайну виробів з деревини ННІЛіСПГ НУБіП України, експертдорадник з питань технології деревообробки та лісового
товарознавства, провідний аудитор із сертифікації за системою FSC звертає увагу
на те, що існують європейські стандарти на лісоматеріали наступних порід – бук
і дуб, сосна, ялина, ялиця, модрина, тополя, тис. Однак, немає нормативів
класифікації колод із деревини берези, вільхи, граба, акації, осики, липи,
черешні тощо. Європейці зазначають, що вони мають дуже незначну кількість
деревини з таких порід, а її класифікацію виконують за найбільш наближеним
стандартом – наприклад, за нормативами на тополю визначають якість колод з
осики, вільхи тощо...
В Україні подібна класифікація неможлива –
виникне ціла низка спірних питань. З європейського досвіду стає зрозумілим, що
європейські стандарти мають достатньо ємку класифікацію, в межах якої прийнято
поділяти лісосировину національними нормативними
документами на підкласи, для полегшення її відокремлення.
«Ми провели розширені консультації з
деякими європейськими експертами та виробниками, взяли пакети австрійських,
британських, німецьких, польських, румунських національних нормативних
документів і зрозуміли, що в цих країнах додатково існують національні
стандарти і технічні регламенти, якими уточнюються (конкретизуються) вимоги
щодо класифікації лісо і пилопродукції. Тобто всі європейські
країни приймають стандарти (EN) методом IDT, проте у них не забороняється
розробка і впровадження власних технічних регламентів, що роз’яснюють і
деталізують стандарти EN. Оскільки Закон України «Про стандартизацію» №
1315VII від 05.06.2014 р. встановив прийняття Європейських стандартів в
Україні методом ідентичного перекладу, без внесення національних приміток, ми
також пішли шляхом європейської практики – розроблення додаткових Технічних
умов України, якими встановлюються вимоги до класифікації тих видів лісопродукції, що не регламентовані пакетами EN та ТУ,
якими конкретизуються вимоги до класифікації різних груп лісопродукції»,
- зазначила Наталія Марченко.
За її словами, із переходом на систему
європейської стандартизації лісопродукції знімуться
питання й надлишковий контроль за реалізацією деревини і продукції з неї з боку
цілої низки контрольних органів країни, які через недоліки у системі
стандартизації мали претензії до лісгоспів та деревообробних підприємств.
Зазначимо, що перехід на національні стандарти,
гармонізовані з європейськими, передбачено постановою Уряду «Про затвердження
Програми діяльності Кабінету Міністрів України» від 09.12.2014 року №695 та у
відповідності до наказу державного підприємства «Український науково-дослідний
і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від
14.12.2015 року №184.
Перехід до нової стандартизації зумовлений
розвитком нових технологій переробки деревини та євроінтеграційними
процесами в лісовій галузі України.
Прес-служба Держлісагентства