Main page

Чому всихає сосновий ліс

22.03.2016

 

 Стрімке і масове всихання хвойних дерев загрожує лісам Рівненщини. Лихо, яке останніми роками швидко поширюється Житомирщиною та Волинню, дісталося Рівненської області. То ж лісівники краю спільно з науковцями вирішують, як протидіяти шкідникам та хворобам, які можуть знищити ліси Полісся. Часу на роздуми майже немає, бо ціла ділянка соснового лісу може всохнути за один вегетаційний період.

-                      У наших лісах масово поширюються шкідники і хвороби. Якщо ми вчасно не зреагуємо, не проведемо у повному обсязі всі необхідні санітарні заходи, соснові насадження просто всохнуть, - наголошує директор ДП «Сарненський лісгосп» Сергій Белеля.

Наслідки цього можуть бути вражаючі: екологічна катастрофа для Поліського регіону і фінансові збитки для бюджету.

-                      Згаяні 2-3 місяці спричинять величезні економічні втрати для нашого підприємства, - розповів Сергій Белеля, - бо вартість пошкодженої шкідниками та хворобами деревини знижується майже втричі. Зрозуміло, що це зменшення прибутків, відрахувань до бюджету, соціальних виплат.

Саме сарненські та березнівські лісівники ініціювали проведення наради-семінару за участі головних лісничих та науковців, аби не лише обговорити причини масового всихання соснових насаджень, а й визначитися, як діяти далі.

Про всихання хвойних насаджень на Поліссі почали говорити ще у 2012 році. Однак минулого року ця проблема набула загрозливих масштабів. Якщо раніше хворіли переважно ліси віком понад 50 років, то зараз швидко всихає 80 літній ліс і лісові культури. Тобто весь вікових сегмент хвойних порід під загрозою через екологічні та патологічні зміни.

Науковці одностайні – нині ліс масово хворіє і саме лісівники мають допомогти йому одужати. Першопричини такого лиха – глобальні кліматичні зміни та біологічне забруднення середовища. Це послаблює імунітет насаджень, чим користуються шкідники та інші хвороби, які активно розмножуються та поширюються.

-                      Нас надзвичайно турбує масове всихання соснових насадження, в результаті чого лісівники змушені збільшити кількість суцільних санітарних рубок. Спочатку  ми проводили вибіркові санітарні рубки, однак цих заходів недостатньо, аби підтримувати ліс у належному стані. Щоб вивчити причини всихання і зрозуміти, як правильно діяти, ми й звернулися за допомогою до науковців, - розповів Сергій Белеля.

Фахівці з Поліського філіалу УкрНДІЛГА поділилися досвідом вивчення проблеми всихання хвойних насаджень у Житомирській та Волинській областях. У причинах такого явища вони одностайні – масова загибель дерев зумовлена стрімкими кліматичними змінами, які спостерігають на планеті останні 10 років. Вони і призвели до ослаблення лісів. Як результат їх заселяють шкідники, які, так само через зміни клімату, отримали комфортні умови для розмноження. Для прикладу, нині ранньою весною під корою дерев є живі личинки шкідників. З першим теплом вони почнуть швидко розмножуватися і за сезон зможуть дати більше поколінь, ніж зазвичай. Раніше, у морозні зими при низьких температурах вони гинули. Це був природній спосіб захисту лісу.

Небезпека полягає ще й в тому, що шкідники приносять з собою хвороби, від чого дерево швидко гине.

Не секрет, що і раніше в лісах всихали дерева. Однак нині проблема набула загрозливих масштабів, бо відбувається все дуже стрімко і охоплює великі площі.

Відтак швидкою має бути реакція лісівників. У заходах порятунку соснових насаджень науковці одностайні – всі заражені шкідниками чи хворобами дерева потрібно оперативно зрубати. І це мають бути не вибіркові рубки, а суцільні. Адже одне хворе дерево може заразити здорові насадження у радіусі 3 км. Відтак суцільні санітарні рубки дозволять призупинити поширення хвороб і шкідників, а також заготовити ще придатну для подальшої переробки деревину. І тут вкрай важливе розуміння цієї проблеми з боку екологів та громадськості.

-                      Не зрубані вчасно ділянки хворих дерев, стануть місцями концентрації та поширення шкідників. Нині цей ресурс ще можна забрати, а кошти витратити на лісорозведення. Якщо ж відтермінувати вирішення цієї проблеми, то отримаємо втрачений врожай деревини, іншими словами кладовище стиглого лісу, - зауважив директор Поліського філіалу УкрНДІЛГА Олександр Тарасевич.

На його думку, вихід з цієї ситуації один – хворі ліси змінювати на нові покоління. Підтримує його і колега - ст. науковий співробітник інституту Василь Бородавко. Він наполягає на негайному відтворені зрубаних хворих ділянок соснового лісу шляхом природного поновлення. Аргументуючи, що такі насадження стійкіші до зовнішніх факторів і впливів. Вчений переконаний, якщо вчасно вжити всіх необхідних заходів, то за 5-7 років на місці уражених соснових насаджень будуть молодняки, менш вразливі до всихання.

Жваве обговорення серед лісівників викликала пропозиція науковців використовувати селекційну складову у відтворенні пошкоджених насаджень. Тобто лишати на уражених шкідниками і хворобами ділянках, поодинокі здорові дерева, які можуть дати більш стійке наступне покоління.

- Нами прийняте рішення, що обстеження соснових насаджень буде проведене у кожному лісогосподарському підприємстві обласного управління, щоб визначити  реальні масштаби проблеми і вчасно попередити її поширення,- зазначив перший заступник начальника Сергій Івашинюта.

 

Прес-служба Рівненського ОУЛМГ