Main page

23.12.2014

ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНА БАЗА ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

 

Основним законом України про ліси й ведення господарства в них є її Лісовий кодекс (21.01.1994 р. № 3852-ХІІ). Правові аспекти лісового господарства як суб’єкта землекористування визначено Земельним кодексом.

Відповідні норми щодо збереження й відтворення лісів регулюються законами України „Про охорону навколишнього природного середовища” (25.06.1991 р. № 1264-ХІІ), „Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону” (10.02.2000 р № 1436-ІІІ), „Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000–2015 роки” (21.09.2000 р. № 1989-ІІІ), „Про природно-заповідний фонд України” (16.06.1992 р. № 2456-ХІІ) та інші.

Земельний кодекс України (25.10.2001 р. № 2768-ІІІ) регулює земельні відносини при використанні лісів, а також рослинного й тваринного світу. Він базується на принципах поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу, основного засобу виробництва, забезпечення раціонального використання й охорони земель, пріоритету вимог екологічної безпеки, невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування й розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Закон України „Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону” від 10 лютого 2000 року №1436-III.

Завданнями Закону є забезпечення екологічно збалансованого лісокористування, запобігання проявам згубних наслідків природних явищ, посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулювальних, санітарно-гігієнічних та інших корисних властивостей лісів, охорона здоров’я населення Карпатського регіону та його естетичне виховання.

Законом установлені жорсткіші вимоги щодо обмеження окремих способів рубок, впровадження природозберігальних технологій розробки лісосік (обмеження суцільних і перехід на поступові, вибіркові й вузьколісосічні), здійснення трелювання деревини з 2005 року лише з використанням колісних тракторів і повітряно-трелювальних установок.

У регіоні значно збільшилися площі деревостанів із обмеженим режимом лісокористування та площі, де повністю заборонені рубки головного користування. В цілому зменшені обсяги рубок.

Площа заповідних територій по 4-х областях Карпатського регіону вже перевищує 20% земель лісового фонду.

Закони України „Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000–2015 роки” та „Про природно-заповідний фонд України” визначають вимоги щодо формування екологічної мережі України з метою збереження, відтворення та охорони природних комплексів, територій із природним станом ландшафтів.

Відповідно до цього Закону та з урахуванням переважно екологічного значення лісів України, Держкомлісгосп проводить роботу зі збільшення площі лісів з обмеженим режимом лісокористування, заповідання лісових територій.