Main page

Запрошуємо до громадського обговорення проекту Концепції Державної цільової програми розвитку лісового господарства України на 2016-2020 роки

24.02.2014

 

 

 

 

Державне агентство лісових ресурсів України повідомляє про оприлюднення 24 лютого 2014 року на офіційному веб-сайті (рубрика «Взаємодія з громадськістю»/«Громадське обговорення») проекту Концепції  Державної цільової програми розвитку лісового господарства України на 2016-2020 роки.

 

У 2015 році закінчується термін дії Державної цільової програми «Ліси України» на 2010-2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2009 р. № 977 (Офіційний вісник України, 2009 р., № 72, стор. 5, стаття 2475), відповідно до показників якої здійснюється діяльність галузі лісового господарства України.

Необхідність вирішення проблем лісової галузі також обумовлена:

недосконалістю фінансового та економічного механізму розвитку лісового господарства в умовах бюджетних обмежень;

зростанням техногенного навантаження на лісові екосистеми;

відсутністю правових та економічних механізмів стимулювання впровадження природозберігаючих технологій;

недостатнім рівнем інформованості громадськості та еколого-просвітницької діяльності.

Враховуючи унікальність поєднання у лісовому господарстві природних і соціально-економічних складових, а також тривалий період лісогосподарського виробництва, загальна мета Програми – забезпечення збалансованого розвитку лісового господарства, спрямованого на посилення екологічних, соціальних та економічних функцій лісів України.

 

Зауваження та пропозиції до зазначеного проекту просимо надсилати на електронну адресу: vpk@dklg.gov.uaіктор Корнієнко, начальник відділу науки, міжнародних відносин та зв’язків з громадськістю Держлісагентства України).

 

 

 

 

Проект

Концепція

Державної цільової програми розвитку лісового господарства України

на 2016-2020 роки

Визначення проблем, на реалізацію яких спрямовується Програма

Ліси в Україні виконують переважно екологічні функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Період лісогосподарського виробництва найтриваліший з усіх відомих виробництв: 60-100 і більше років.

Загальна площа лісових ділянок лісового фонду України становить 10,4 млн. га, в тому числі вкриті лісовою рослинністю - 9,6 млн. га. Лісистість території України становить 15,9%. Запас деревини в лісах оцінюється в межах 2,1 мільярда м3. Загальне щорічне збільшення запасу деревини сягає 35 млн. м3.

Ліси зростають у різних природних зонах (Полісся, Лісостеп, Степ, Українські Карпати та Гірський  Крим) і мають відмінності щодо лісорослинних умов. Ліси сконцентровані переважно на Поліссі та в Карпатах. Лісистість у різних природних зонах варіює від 3,7% в Запорізькій до 51,4% в Закарпатській областях й не досягає науково обґрунтованого оптимального рівня.

Лісові ландшафти займають провідне місце у структурі природно-заповідного фонду держави – становлять третину їх територій.

Майже половина лісів має обмежений режим користування, що не сприяє ефективному використанню лісових ресурсів.

Аналіз виникнення проблем, та обґрунтування необхідності їх розв’язання програмним методом

Для досягнення оптимального рівня лісистості території країни (у межах 19-20 %) необхідно збільшити площу лісів щонайменше на 2 млн. гектарів.

Більше половини лісів України створені штучно, у зв’язку з чим потребують посиленого догляду.

Середній вік деревостанів сягає понад 60 років (середньовікові деревостани складають 47,5 % за площею лісів), іде поступове старіння лісів та погіршення їх санітарного стану.

У багатьох регіонах України часто з’являються осередки всихання лісів, особливо в ялинниках Карпат, значні площі займають малоцінні та похідні деревостани.

Близько третини лісів зростають у зоні радіоактивного забруднення, частину з яких повністю виключено з лісогосподарського виробництва.

В Україні історично склалась багатовідомча структура користування лісами. Для ведення лісового господарства ліси надано в постійне користування підприємствам, установам та організаціям, що належать до сфери управління різних міністерств, інших органів виконавчої влади та відомств.

Близько 0,8 млн. гектарів лісів, у тому числі захисні лісові насадження лінійного типу, не надано у користування, знаходяться на землях запасу і перебувають у незадовільному стані.

За останні роки відбувається суттєве скорочення обсягів створення захисних насаджень.

Частка бюджетної фінансової підтримки ведення господарства державними лісогосподарськими підприємствами в загальних витратах протягом останнього десятиріччя знаходиться на рівні 30%, при тому, що ліси Півдня та Сходу України не відносяться до експлуатаційних, зростають в екстремальних природних умовах. Для належного ведення лісового господарства в цих лісах потрібна суттєва бюджетна підтримка.

Спостерігається значне відставання лісової науки і освіти від світового рівня, в першу чергу, через недостатнє фінансування та невідповідність зазначеному рівню їх матеріальної бази.

Потребує удосконалення система інформаційного забезпечення лісової галузі у відповідності з сучасними вимогами щодо збалансованого лісоуправління, моніторингу та інвентаризації  лісів.

Розвиток лісових відносин в Україні ще неповною мірою враховує складові збалансованого управління лісами на засадах поєднання заходів державного регулювання та ринкових механізмів.

У 2015 році закінчується термін дії Державної цільової програми «Ліси України» на 2010-2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2009 р. № 977 (Офіційний вісник України, 2009 р., № 72, стор. 5, стаття 2475), відповідно до показників якої здійснюється діяльність галузі лісового господарства України.

Необхідність вирішення проблем лісової галузі також обумовлена:

недосконалістю фінансового та економічного механізму розвитку лісового господарства в умовах бюджетних обмежень;

зростанням техногенного навантаження на лісові екосистеми;

відсутністю правових та економічних механізмів стимулювання впровадження природозберігаючих технологій;

недостатнім рівнем інформованості громадськості та еколого-просвітницької діяльності.


 

Мета Програми

Враховуючи унікальність поєднання у лісовому господарстві природних і соціально-економічних складових, а також тривалий період лісогосподарського виробництва, загальна мета Програми – забезпечення збалансованого розвитку лісового господарства, спрямованого на посилення екологічних, соціальних та економічних функцій лісів України.

Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Розв’язання проблем можливе двома варіантами.

Перший варіант передбачає подальший розвиток лісової галузі країни, починаючи з 2016 року, шляхом саморегуляції у сфері лісового господарства. Це може призвести до значних втрат і нераціонального використання лісових ресурсів, зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, погіршення виконання лісами екологічних функцій.

Другий варіант передбачає подальший розвиток лісового господарства країни, починаючи з 2016 року, на основі нового комплексного програмного документа у сфері лісового господарства - Державної цільової програми розвитку лісового господарства України на 2016-2020 роки.

Реалізація другого варіанту забезпечить:

ведення лісового господарства на засадах збалансованого розвитку;

збільшення лісистості території країни та створення передумов для подальшого досягнення оптимальних показників лісистості;

підвищення ефективності управління лісовим господарством;

раціональне використання лісових ресурсів;

вдосконалення фінансово-економічної системи ведення лісового господарства;

підвищення еколого-економічної ефективності лісогосподарської діяльності;

охорону і захист лісів, підвищення стійкості лісових екосистем до впливу негативних факторів навколишнього середовища, зростаючого техногенного навантаження, змін клімату;

нарощування природоохоронного потенціалу лісів, збереження їх біологічного різноманіття;

відтворення, охорону і раціональне використання мисливської фауни;

розширення робіт із захисного лісорозведення і агролісомеліорації;

покращення наукового та кадрового забезпечення лісового господарства;

розвиток міжнародного співробітництва у галузі лісового господарства;

розвиток лісогосподарської науки і освіти;

посилення соціального захисту працівників лісового господарства.

Шляхи і способи розв’язання проблеми, строк виконання Програми

Виконання Програми здійснюється шляхом:

забезпечення:

    реалізації принципу збалансованого розвитку лісового господарства та невиснажливого лісокористування;

    екологічно орієнтованого ведення лісового господарства та комплексного використання лісових ресурсів;

    впровадження природозберігаючих технологій, зменшення обсягів суцільної системи рубок, розширення обсягів проведення поступових та вибіркових систем рубок головного користування;

    переходу до ландшафтного (водозбірного) принципу лісокористування та програмно-цільових методів лісовирощування;

    розширеного відтворення лісів, в тому числі з максимальним використанням природного поновлення, а також садивного матеріалу із закритою кореневою системою;

    здійснення лісогосподарських заходів з урахуванням регіональних еколого-економічних та соціальних особливостей;

    застосування сучасних технологій попередження та боротьби з лісовими пожежами;

    розширення захисного лісорозведення, зокрема за рахунок оптимізації площ захисних лісових насаджень лінійного типу за зональним принципом, з метою формування стійких лісоаграрних ландшафтів та зменшення загрози деградації земель;

    застосування сучасних інформаційних та вимірювальних технологій, використання матеріалів дистанційного зондування Землі;

    розширення плантаційного лісовирощування та створення біоенергетичних плантацій швидкорослих деревних порід;

    подальшого розвитку лісової інфраструктури (будівництво і ремонт лісових доріг, мостів, підпірних стінок, гідротехнічних споруд);

    підтримки процесу незалежної добровільної лісової сертифікації;

    розвитку фінасово-економічної системи ведення лісового господарства на основі удосконалення заходів державного регулювання та застосування ринкового інструментарію;

    збільшення прибутковості лісового господарства на основі використання недеревної продукції (грибів, ягід, лікарської сировини тощо) та інших корисних властивостей лісів (рекреація, туризм, мисливство тощо);

    передачі лісів, що перебувають у державній власності, крім насаджень лінійного типу, до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства;

удосконалення:

    матеріально-технічної бази підприємств лісової галузі;

    системи інформаційного забезпечення лісового господарства, ведення державного лісового кадастру та обліку лісів, проведення лісовпорядкування, інвентаризації та моніторингу лісів на основі геоінформаційних технологій;

    системи контролю походження лісопродукції для забезпечення захисту ринку від незаконно отриманої деревини, забезпечення ефективного функціонування системи електронного обліку деревини;

    правової і нормативної бази, що регулює відносини у сфері лісового господарства;

    наукового та кадрового забезпечення лісового господарства.

Реалізацію завдань Програми передбачається впроваджувати протягом 2016–2020 років.

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

Реалізація Програми дасть змогу забезпечити:

    збільшення площі лісів держави та поліпшення стану лісових насаджень;

    збереження біологічного різноманіття лісових екосистем, у тому числі генетичних ресурсів лісових порід;

    подальше удосконалення і оптимізацію системи управління лісовим господарством, лісовпорядкування, інвентаризації та моніторингу лісів;

    ефективну охорону лісів від пожеж та незаконних рубок,  захист від шкідників та хвороб;

    раціональне використання лісових ресурсів;

    ефективну боротьбу з браконьєрством;

    зростання частки продукції лісового господарства у внутрішньому валовому продукті країни;

    зайнятість та соціальну захищеність працівників лісового господарства, що особливо важливо для сільської місцевості;

    покращення умов праці та збільшення заробітної плати працівників лісового господарства;

    зростання інвестицій у лісову галузь;

    подальший розвиток лісівничої науки та освіти;

    подальший розвиток лісової транспортної інфраструктури;

    розвиток рекреаційної та туристичної інфраструктури, посилення еколого-просвітницької діяльності;

    збільшення надходжень до зведеного бюджету країни;

    забезпечення сировиною вітчизняних товаровиробників;

    технічну модернізацію лісогосподарського виробництва.

Оцінка фінансових, матеріально-технічних трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми

Реалізація заходів Програми здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів лісокористувачів, а також інших джерел.         

За кошти місцевих бюджетів і фондів охорони навколишнього природного середовища здійснюються заходи щодо охорони і відтворення лісових ресурсів місцевого значення.