Main page

Ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення

01.07.2014

Внаслідок Чорнобильської катастрофи радіоактивне забруднення різної інтенсивності сформувалися у лісах 17 областей держави. На момент обстеження (1991- 1992 р.р.) на площі 1,23 млн. га щільність забруднення лісів 137Cs перевищувала 37 кБк2.

Від радіоактивного забруднення найбільше постраждали ліси Полісся України. В цьому регіоні України зосереджено біля 40% всіх лісів держави на які припадають 48% обсягів заготівлі деревини, харчової і технологічної сировини. Частка лісів з щільністю забруднення ґрунту цезієм-137 вище 37 кБк2 у Житомирській, Рівненській, Київській областях складала відповідно 60%, 56%, 52% від загальної площі їх лісового фонду,та близько 20%  у Волинській, Чернігівській, Черкаській, Вінницькій та Сумській областях.

Загальною рисою радіоактивного забруднення лісів є його мозаїчний, осередковий, високоградієнтний характер. При якому досить типовою є різниця між мінімальною та максимальною величинами щільності забруднення ґрунту в одному і тому ж таксаційному кварталі або виділі, що значно ускладнює організацію радіаційного контролю і використання продукції лісового господарства.

Базове радіаційне обстеження лісів України було проведене ще у 1991 - 1992 р., але матеріали, які були отримані в його результаті, є чинними  донині і використовуються при плануванні лісогосподарських заходів на підприємствах.

Внаслідок фізичного розпаду радіоізотопів радіаційна ситуація в забруднених лісах поступово змінюється. За розрахунковими даними, в 2011 р. у порівнянні з 1992 р. площа лісів зі щільністю забруднення понад 1 кі/кБ м-2 зменшилась на 421,6 тис. га. (табл. 9.3.1) і зараз ці площі можна віднести до категорії чистих територій та проводити на них всі лісогосподарські заходи без обмежень. Але юридичних підстав для цього немає,так як повторне радіаційне обстеження не проводилось.

Тому для регламентації використання радіоактивно забруднених лісів Держлісагентством розроблено Концепцію та Програму реабілітації забруднених лісів. За 2010 - 2020 роки буде проведено радіаційне обстеження земель лісогосподарського призначення зі щільністю понад 370 кБк/м2 і реабілітовано господарську діяльність на площі близько 600 тис. га лісів.

Дослідження останніх п’яти років показали, що головним накопичувачем валового вмісту радіонуклідів в надземній частині лісових насаджень є стовбури дерев. При цьому питома активність як 137Cs, так і 90Sr в деревині найменша, але за рахунок того, що її маса на порядок більша за решту компонентів, запас радіонуклідів в ній – найбільший.

 

 

Таблиця 9.3.1.  Порівняння розподілу лісових площ Держлісагентства за щільністю забруднення цезієм-137, станом на 1992 і 2011 роки

 

Роки

Площа обсте-жених лісів, тис. га

в тому числі: забруднена радіонуклідами, Кі/км2

Зміна площ <1,0

Кі/км2

< 1,0

1,1-2,0

2,1-5,0

5,1-10,0

10,1-15,0

15,1-30,0

>30,1

1992

2576,2

1476,7

588,3

377,7

63,5

20,5

36,8

10,6

 

2011

2573,4

1898,3

405,7

193,2

36,9

19,4

12,9

7,0

+ 421,6

 

 

У всіх деревних порід в залежності від типу лісорослинних умов, відбувається збільшення питомої активності 137Cs у більшості компонентів деревостану – пагонах, шпильках (листі), корі внутрішній, деревині.

Для більшості видів їстівних грибів, міцелій яких знаходиться в підстилці (польський гриб, лисичка справжня, клітоцибе сірий), протягом останніх п’яти років (2005-2011 рр.) спостерігається зменшення вмісту 137Cs на 20-30%. Натомість у видів, міцелій яких знаходиться у більш глибоких горизонтах ґрунту (білий гриб, сироїжка тріщинувата), за цей же період спостерігається збільшення питомої активності 137Cs у плодових тілах, що пояснюється міграцією радіонуклідів в товщу ґрунту. Згадана тенденція буде відмічатись ще протягом наступних 5-7 років.

У головних ягідних видів родини Брусничних з 1991 по 2011 рік характерним є суттєве зменшення питомої активності 137Cs. Так, у свіжих ягодах журавлини вміст 137Cs зменшився в 3-4, а в ягодах чорниці - в 5 разів. Тривалість екологічно ефективного періоду напівочищення від 137Cs дорівнює: для чорниці та брусниці у лісорослинних умовах вологого субору (В3) - 7,5 років; для журавлини у сирих суборах (В4) - 7,7 років, у мокрих борах (А5) - 5,5 років. Розрахункова тривалість наступного періоду напівочищення у наведених видів є довшою приблизно вдвічі.

Дослідженнями гігієністів встановлено, що доза внутрішнього опромінення населення сільських населених пунктів багатолісних районів Українського Полісся від споживання лісових грибів та ягід становить у даний час в середньому понад 20% від сумарної дози. У мешканців одного населеного пункту доза внутрішнього опромінення може варіювати в широких межах. Це може бути спричинено різним складом раціону населення. Виключення дарів лісу з раціону зменшує дозу опромінення населення більше ніж у 10 разів.

Відмінності в дозах опромінення населення можуть бути обумовлені також різницею лісорослинних умов у лісах, які використовуються для заготівлі дикорослих грибів і ягід. В сухих і свіжих типах лісорослинних умов коефіцієнти переходу радіонуклідів у лісову продукцію вищі, ніж у лісах з вологими і більш багатими типами лісорослинних умов.

За післяаварійний період радіаційна ситуація в лісах внаслідок розпаду радіонуклідів і залучення їх у біологічний кругообіг стабілізувалась і покращилась.

У наступні роки ця тенденція буде зберігатись. Зміни радіаційної ситуації в лісах будуть пов’язані із закріпленням радіонуклідів в ґрунтах та з фізичним розпадом радіонуклідів аж до їх повного розпаду.

Починаючи з 1989 року всі заходи щодо подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у лісовому господарстві виконувались і фінансувались в рамках державних Програм мінімізації наслідків аварії, що дозволило виконати значні обсяги робіт, запобігти переопроміненню працівників лісового господарства і знизити колективні дози опромінення населення взагалі. З 1992 року фінансування програм по мінімізації наслідків аварії на ЧАЕС у лісовому господарстві було зменшено на 50%, а з 2009 року припинено взагалі.

Після аварії на Чорнобильській АЕС минуло 26 років. За цей період внаслідок фізичного розпаду радіонуклідів, перерозподілу їх між компонентами лісових екосистем радіаційна ситуація в забруднених лісах суттєво змінилась і є стабільною. В зв'язку з цим виникає необхідність запровадження заходів з реабілітації радіоактивно забруднених лісів і залучення їх у до господарської діяльності.